Добрива поділяють на прямі (такі, що містять безпосередньо елементи живлення рослин) та непрямі (покращують властивості ґрунтів, наприклад, гіпс, вапно).
За складом розрізняють:
мінеральні добрива,
органічні добрива,
органо-мінеральні добрива:
природні — апропель,
штучні — торфоаміачні, торфомінеральноаміачні та ін.,
бактеріальні добрива,
зелені добрива (свіжа зелена маса переважно бобових рослин, запахувана в ґрунт для збагачення його органічними речовинами та N).
Добрива, що отримують безпосередньо в господарствах, називаються місцевими (гній, торф, болотяний мул та ін.), на спеціальних заводах — промисловими або хімічними (азотні добрива, фосфоритна мука та ін.); до останніх відносяться також промислові відходи різних виробництв, наприклад шлаки (мартенівський фосфат шлак, томасшлак).
В залежності від кількості елементів живлення, добрива поділяють на:
односторонні (містять один який-небудь основний елемент, наприклад калійні добрива), та
багатосторонні або комплексні.
Добрива, до складу яких входять макроелементи (N, P, K, Ca, Mg, S), називаються макродобривами наприклад, фосфорні добрива, азотно-фосфорні добрива), мікроелементи (B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn), — мікродобривами (марганцеві добрива, бормагнієве добриво і т.і.). Добрива можуть складатися також одночасно з макро- та мікроелементів (наприклад суміш Mo-солі з фосфорно-калійним добривом). За агрегатним станом розрізняють добрива тверді (кристалічні, гранульовані, порошки), рідкі та газоподібні (безводний NH3).
Оскільки органічні добрива вносять у ґрунт у великій кількості, виникає необхідність у машинах для їх внесення з місткістю кузова 3-24 т. Такими машинами є причепи-розкидачі МТО-3, РОУ-6М, МТО-6, МТО-12, ПРТ-10А, ПРТ-16М, МТТ-Ф-19 та ін., що розраховані на агрегатування з основними типами колісних тракторів сільськогосподарського призначення класу 1,4; 3 і 5.
Всі машини для внесення твердих органічних добрив кузовного типу працюють за такою технологічною схемою: транспортер подає масу до активного розкидального пристрою, який подрібнює її і розподіляє по поверхні поля.
При внесенні твердих органічних добрив застосовують прямопотокову (ферма - поле), перевалочну (ферма - бурт - поле) і двофазну технології.
При двофазній технології гній розкладають у певній послідовності на купи, виходячи із заданої дози внесення, а потім розподіляють по полю валкоутворювачем-розкидачем.
Машина РОУ-6М призначена для поверхневого внесення органічних добрив, торфокришки, компостів та ін. Без розкидального пристрою використовується для перевезення різних вантажів.
Розкидач складається з рами, на якій змонтовано кузов з транспортером, розкидального пристрою 1 (рис. 1) і механізму передач. Місткість кузова - 6 т. Ланцюгово-планчастий транспортер (рис. 1, б) подає добрива до розкидального пристрою. Транспортер виконаний із чотирьох зварних ланцюгів 14 з кроком 27 мм, об'єднаних попарно в дві вітки. Натяг ланцюгів регулюють болтами 16. Транспортер приводиться в рух від ВВП трактора через редуктор. На ведучому валу редуктора є корпус кривошипа 10, а на корпусі - диск 12. Тяга 8 з'єднує палець диска з щоками 6 храпового колеса 5. Палець диска розміщений ексцентрично до осі вала Застосовують також машини кузовного типу з вертикальним розміщенням шнекових барабанів. Машина МТО-7 має два вертикальних шнеки діаметром 546 мм, a MT0-12 - чотири. Ширина захвату таких машин збільшена до 10 м.
Розкидач РУН-15Б призначений для внесення твердих органічних добрив з куп, попередньо розміщених самоскидами на
Висівний апарат являє собою ланцюг, на якому закріплені тримачі (вилки) з кроком 63,5 мм. Висівні апарати приводяться в рух від синхронного ВВП трактора.
Посівна секція складається з копіювального колеса 7, полозоподібного сошника 6, загортачів 5, прикочувального котка 4 і чотириланкового механізму. У транспортному положенні секції фіксуються штангою.
Рама сівалки трубчаста зварна. До її передньої труби приєднані сошникові секції та маркери. На середній і задній трубах рами встановлені висівні апарати і бункер. Передні і задні колеса самоустановні з пневматичними шинами. Задні колеса з'єднані з рамою паралелограмним механізмом. За допомогою гідроциліндра забезпечується їх переміщення під раму.
При русі ланцюга вгору вилки захоплюють цибулину або зубки часнику із короба висівного апарата і переміщують їх у передню частину (у зону скидання), де насіння падає в борозну, що утворюється сошником 6. Сівалка висіває за схемою 150+550 мм з кроком сівби 73, 85, 92, 102, 113 і 127 мм при кількості зубців зірочки на вихідному валу редуктора відповідно 14, 12, 11, 9 і 8. Ширина захвату сівалки - 4,2 м. Робоча швидкість -5-8 км/год. Продуктивність - до 2,1 га/год.
Сівалка СЛС-5,4, крім основних, забезпечує ще й схему сівби 150+450+450+150+600 мм. Вона має бункери місткістю 1000 дм3 і 15 насіннєвисівних апаратів. Ширина захвату сівалки - 5,4 м. Робоча швидкість - 6-8 км/год, а продуктивність - до 2,7 га/год.
Сівалка овочева СМО-2,8 проводить стрічкову дворядкову сівбу дрібного насіння столових буряків, кропу, редьки, моркви, петрушки на рівній та гребеневій поверхні поля і на грядках. Сівалка секційна з пневматичними висівними апаратами. Глибина ходу сошників - 20-50 мм. Ширина міжрядь при сівбі - 600-700 мм. Сівалка має ширину захвату 2,4-2,8 м. Робоча швидкість - до 5 км/год, а продуктивність - 1,2-1,4 га/год. Агрегатують сівалку з тракторами класу 0,6 і 1,4.
Машина РЖУ-3,6 для внесення рідких добрив призначена для забору рідини з жижезбірників скотарень, її транспортування і розливу по полю. Машину можна використовувати і для підвозу аміачної води, розчинів гербіцидів і ядохимикатів і заправлення ними обприскувачів і інших машин, а також для готування торфожижевих, торфофекальних і інших компостів, доставки води для мийки машин і гасіння пожеж.
Машина змонтована на шасі автомобіля ГАЗ-53А. Вона складається з цистерни 5 ємкістю 3,6 м3 із забірним шлангом 2 і механізмом повороту 8, напірно-вакуумної магістралі 1 і розливного пристрою 9 і 10. У напірно-вакуумну магістраль входять ротаційно-вакуумний насос РВН-40/350 і повітропроводи з блоком кранів, переключенням яких, створюють у цистерні вакуум при заправленні рідиною або надлишковий тиск при розливі рідини. Вакуумний насос приводиться в обертання від гідродвигуна. На кришці горловини 3 цистерни встановлено запобіжний клапан 4, відрегульований на надлишковий тиск 68,642ּ103 Па (0,7 кгс/см2), і запобіжний пристрій для автоматичної зупинки двигуна автомобіля при наповненні ємкості.
4.Способи посіву культур. Будова, робота, регулювання посівних та посадочних машин.
Рядова комбінована сівалка призначена для рівномірного розподілу насіння на полі з одночасним внесенням гранульованих мінеральних добрив у рядки на задану глибину.
Для спільного висіву в рядки насіння і добрив промисловість випускає причіпну рядову універсальну гідрофіковану комбіновану сівалку СЗ-3,6.
Сівалка (мал. 58) має наступні робочі органи: висіваючі апарати 9 для зерна, висіваючі апарати 2 для гранульованих добрив, насіннепроводи 3 і сошники 6 із загортачами 7. На рамі 15 сівалки закріплена зернотукова ємкість 1, розділена перегородкою на два відділення: переднє — для насіння, а заднє — для добрив. До дна зернового відділення ємкості прикріплено дві секції висіваючих апаратів 2 для добрив. Попереду на рамі змонтовані вали підйому сошників, гідроциліндр 14 і сниця 11 з причіпом 12 для приєднання до трактора або зчіпка. Позаду до рами прикріплена підніжна дошка 10. Рама сівалки спирається на два опорно-приводних пневматичних колеса. Для привода висіваючих апаратів мається передавальний механізм.
Мал.58. Універсальна комбінована сіялка СЗ-3,6
а – загальний вид; б – схема роботи; 1 – зернотуковий; ящик; 2 – висіваючий апарат для гранульованих добрив; 3 – зернопровід; 4 — вал підйому сошників; 5 — вал контр приводу; 6 —сошник; 7 – загортач; 8 - передаточний механізм; 9 — висівний апарат для зерна; 10 — підножна дошка; 11 — сниця; 12 — причіп; 13 — регулятор заглиблення; 14 — гидроциліндр; 16 — рама.
Сівалка працює в такий спосіб. Посівне насіння, засипане в зернове відділення ємкості, а також добрива, завантажені в тукове відділення, заповнюють самопливом коробки висіваючих апаратів 9 і 2. Котушки, обертаючись, забирають насіння і добрива і викидають них за межі коробок. Добрива по лотку попадають у лійку насіннєпроводу, з якої разом з насіннями надходять у насіннєпроводи 3 і по них у сошники 6. При русі сівалки сошники утворять борозенки, на дно яких попадають насіння з добривами. Загортання борозенок відбувається в результаті самоопадання ґрунту і вирівнювання рельєфу поля загортачами 7. Кожен загортач складається з зуба і пружинної накладки. Зуби закріплені на двох квадратних валиках.
При роботі сівалки в полі відстань між крайніми засіяними рядами двох суміжних проходів (стикове міжряддя) повинно дорівнювати відстані між рядами, засіяними сівалкою. Для цього на сівалках установлюють спеціальне пристосування — маркер, що служить для проведення борозни на поверхні незасіяного поля.
Мал. 59. Котушковий висівний апарат зі штампованою коробкою:
а — висівний апарат сівалок СЗ-3,6; СЗП-3,6; СЗУ-3,6; СЗТ-3,6; СЗС-2,1 та ін.; б - висівний апарат сівалки СЛТ-3,6;
Маркери (правий і лівий) кріплять із двох сторін на рамі сівалки або зчіпки. Звичайно застосовують дискові маркери (мал. 74). Кожен маркер складається з сферичного диска 1 діаметром 250... 300 мм, маточина якого надіта на вісь 2, розсувних штанг 5 і троса. Штанга 5 і труба 4 шарнірно з'єднані з кронштейном 6 бруса сівалки. Трос 3 прикріплений до трубчастої штанги і пропущений між роликами 7 стійки. Виліт маркера — відстань від осі крайнього рядка (сошника) до опорної точки диска — регулюють зміною довжини розсувних штанг.
Мал. 74.. Маркер сівалки:
а — маркер; б - гідравлічний механізм для підйому и опускання; 1 —сферичний диск; 2 — вісь; 3 — трос; 4 — труба; 5 — розсувна штанга;
6 — кронштейн; -7— ролик;
8 - важіль; 9 - гідроциліндр.
Під час роботи один з маркерів (наприклад, лівий) опускають на ґрунт. Диск 1, закріплений на осі під кутом 15...20° до напрямку руху сівалки, утворить на поверхні поля неглибоку борозенку. Наприкінці гону лівий маркер піднімають, а правий опускають. На новому заїзді тракторист направляє трактор по борозенці, утвореній лівим маркером.
Для перекладу маркера в транспортне положення на причіпних сівалках застосовують ручні пристосування або спеціальні механізми. На малюнку 74, б показаний гідравлічний механізм бавовняної сівалки СТХ-4А. При втягуванні штока гідроциліндра 9 важіль 8 повертається проти годинникової стрілки, лівий маркер опускається, а правий піднімається. При виштовхуванні штока гідроциліндра лівий маркер піднімається, а правий опускається.
Перед пробним висівом визначають число оборотів ходового колеса сівалки при висіві насіння на 1 га (N, об/га). Для цього площа одного гектара (10 000 м2) поділяють на площу, що засіває сівалка за один оборот ходового колеса:
N =
де D — діаметр ходового колеса, м; В — ширина сівалки, м.
Причіпна зернова сівалка СЗ-3,6 і її модифікації мають пневматичні колеса діаметром D=1245 мм. З урахуванням прогину шини радіус кочення колеса зменшується, і довжина шляху, пройденого сівалкою за один оборот колеса складає (по даним заводу) 3,67 м.
Звичайно колеса в роботі прослизають, і загальне число оборотів у дійсності менше розрахункового. По дослідним даним, коефіцієнт ковзання коліс ε =0,05...0,1. З урахуванням цього коефіцієнта повне число оборотів коліс сівалки на 1 га.
q =
Для проведення пробного висіву сівалку піднімають на підставки так, щоб ходові колеса можна було вільно обертати. У ящик засинають приблизно на 1/3 його висоти насіння, під сошники підставляють коробки, підстилають брезент, чи підвішують мішечки і, зробивши на ободу колеса мітку, повертають його по ходу сівалки 15 разів. Потім зважують висіяне насіння. У результаті зважування визначають кількість насіння (кг), що висіває сівалка при даній установці, Наприклад, при заданій нормі 195 кг/га сівалка СЗ-3,6 повинна висіяти.
q =
Припустимо, що дійсний висів склав 3,5 кг. Отже, сівалка висіває менше насіння, чим потрібно. Тоді пересувають важіль регулятора у бік збільшення робочої довжини котушок, на 2…3 мм і проводять повторний висів. Сівалку вважають відрегульованої, якщо вона висіває точнійшу кількість чи насіння .на 1...2% більше. Після цього закріплюють важіль регулятора і закінчують регулювання.