Гальмівна задача може розв’язуватись наступними способами: методом сумування , по номограмах, метод числового інтегрування ( по інтервалам часу при умові постійно діючих сил в цьому інтервалі, кароче по табл..), і графічним методом який наведений нижче.
Перед тим, як приступити до побудови кривих швидкості і часу ходу поїзда по дільниці, необхідно вирішити гальмівну задачу, яка полягає в визначенні максимально допустимої швидкості руху поїзда по найбільш крутому спуску дільниці при заданих гальмівних засобах і прийнятому гальмівному шляху1. Ця задача в курсовій роботі розв’язується графічним способом.
Повний (розрахунковий) гальмівний шлях
, (1)
де – шлях підготовки гальм до дії, на протязі якого гальма поїзда умовно приймаються недіючими (від моменту встановлення ручку крана машиніста в гальмівне положення до включення гальм поїзда), м;
– дійсний гальмівний шлях, на протязі якого поїзд рухається з діючими в повну силу гальмами (кінець шляху співпадає з початком шляху ), м.
Рівняння (1) дозволяє знайти допустиму швидкість як величину, що відповідає точці перетину графічних залежностей підготовчого шляху і дійсного гальмівного шляху від швидкості руху поїзда в режимі гальмування.
За даними розрахункової таблиці питомих рівнодіючих сил будуємо по точках залежність питомих сповільнюючих сил при екстреному гальмуванні від швидкості , а поруч, справа, встановлюємо у відповідних масштабах систему координат (рис. 2).
Осі швидкостей в обох системах координат повинні бути паралельні, а осі питомих сил і шляху повинні лежати на одній прямій. Масштаби для графічних побудов при гальмівних розрахунках варто вибирати з табл. 4.
Розв’язуємо гальмівну задачу наступним чином. Від точки вправо на осі відкладаємо значення повного гальмівного шляху , який слід приймати рівним: на спусках крутизною до включно – 1000 м, на спусках крутизною більше – 1200 м.На кривій відмічаємо точки, які відповідають середнім значенням швидкостей вибраного швидкісного інтервалу 10 км/год (тобто точки, що відповідають 5, 15, 25, 35, … км/год). Через ці точки з точки М на осі , що відповідає крутизні самого крутого спуску дільниці (полюс побудови), проводимо промені 1, 2, 3, 4 і т. д.