· За дитиною потрібно спостерігати в умовах інкубатора або додаткового обігріву (колір шкіри, дихальні рухи грудної клітки, важкість дихальних розладів, дані аускультації тощо).
· Слід підтримувати прохідними дихальні шляхи, контролюючи правильність положення дитини на спині (валик під плечима) або на животі, а також відсмоктуючи (за потребою) слиз з носоглотки і рота. Доцільно контролювати і зазначати у медичній документації кількість і характер секрету, що відходить з верхніх дихальних шляхів.
· Необхідно своєчасно виявляти симптоми пере розтягнення шлунка (огляд, систематичне вимірювання обводу живота, пальпація, контроль залишкового вмісту у шлунку); у шлунку дитини мусить постійно знаходитись зонд для евакуації повітря.
· Важливо забезпечити спостереження за станом життєво важливих функцій:
1) пульсоксиметрія – безперервно;
2) частота дихань, ЧСС, артеріальний тиск, температура тіла – щонайменше кожні 3 години за умови стабільного клінічного стану; у разі погіршення – щогодини.
3) діурез – протягом доби;
4) газовий склад і кислотно-лужний стан крові – відповідно до вимог п. 5.6, а також за клінічними показаннями.
· Ознаки неефективності початкового застосування методики СДППТ:
1) прогресивне зростання важкості дихальних розладів, SpO2 < 88%;
2) порушення інших життєво важливих функцій;
3) РаСО2 > 60 мм рт. ст.;
4) FiO2 > 0,6 для забезпечення прийнятної оксигенації;
5) рецидивині апное.
· Найважливіші причини неефективності початкового застосування методики СДППТ:
1) недостатні тиск або потік;
2) невідповідний розмір канюлі;
3) негерметичне положення канюлі;
4) обструкція дихальних шляхів;
5) відкритий рот (водночас, закритий рот не є обов’язковою вимогою застосування методики СДППТ).
· Важливо перевіряти положення носових канюль (уникати тиску на носову перегородку); декілька разів на добу контролювати стан слизових оболонок носових ходів; здійснювати рутинний догляд за слизовою оболонкою рота.
· Необхідно систематично (перед прийомом зміни і під час здійснення рутинного догляду за новонародженим протягом зміни) оцінювати функціонування всіх компонентів системи СДППТ, що передбачає перевірку:
1) відповідності показників манометра, цифрових індикацій, FiO2, швидкості потоку газової суміші, температури зволожувача (підтримувати в межах 37 - 38°С);
2) наявності стерильної води у зволожувачі, прохідності дихального контуру (у разі потреби видалити конденсат);
3) глибини занурення трубки видиху в дистильовану воду (у разі використання пляшки з водою як клапана видиху);
4) постійного виходу газових міхурців у пляшці з дистильованою водою (у разі використання пляшки з водою як клапана видиху);
5) увімкнення відповідних сигналів тривоги на всіх моніторах і апараті СДППТ (ШВЛ).
· Замінювати дихальний контур і носові канюлі 1 раз на тиждень.
· Застосування методики СДППТ, за умов дотримання зазначених вимог, не є протипоказанням до ентерального харчування, однак у більшості випадків не рекомендується призначати повний добовий об’єм, особливо в гострій фазі захворювання.
Начальник Управління материнства, дитинства
Р.О. Моісеєнко
Додаток 7
Таблиця 10
Змінапараметрів ШВЛ з метою підвищення середнього тиску в дихальних шляхах (MAP)
Зміна параметра
Крок підвищення параметра
Переваги
Недоліки
потік газу
1 - 2 л/хв.
- Прямокутний характер кривої тиску в дихальних шляхах
- Дозволяє короткий Ті, довгий Те
Ризик баротравми
РІР
2 - 3 см H2O
- Краще співвідношен-ня мертвий простір/ дихальний об’єм
Ризик баротравми
Зсув характеристики легені в бік неподатливої частини кривої
↑ РЕЕР
1cм H2O
Суттєво підвищує MAP
- Зсув характеристики легені в бік неподатливої частини кривої
- Ризик ушкодження легень
Продовжити час вдиху, не змінюючи частоту вентиляцій
0,02 - 0,05 сек
Суттєво підвищує MAP
Ризик „захоплення повітря”
Збільшити частоту вентиляцій, не змінюючи час вдиху
4 - 8 дих/хв.
Може бути корисним одночасне підвищення частоти вентиляції
- Ризик „захоплення повітря”
- Може призводити до мимовільного РЕЕР
Таблиця 11
Змінапараметрів ШВЛ з метою підвищення вентиляції і зниження рівня РаСО2
Зміна параметра
Крок підвищення параметра
Переваги
Недоліки
частоти
4 - 8 дих/хв.
- Легко дозувати
- Мінімальний ризик баротравми
- Утримується попереднє співвідношення мертвий простір/дихальний об’єм
- Може призводити до мимовільного ↑ РЕЕР
- Ризик захоплення повітря
РІР
2 - 3 см H2O
- Краще співвідношення мертвий простір / дихальний об’єм
- Зсув характеристики легені в бік неподатливої частини кривої
- ↑ ризик баротравми
↓РЕЕР
1cм H2O
- Розширює різницю тисків
- Знижує мертвий простір
- Зсув характеристики легень до стрімкої частини кривої
- ¯МАР
- ¯Оксигенацію
- Не відкриваються дихальні шляхи
- Ателектази
Потік
1 - 2 л/хв
Дозволяє короткий Ті, довгий Те
Ризик баротравми
↑ Те
0,1 сек
Дозволяє продовжити видих при високій постійній часу
- Скорочує Ті
- ¯МАР
- ¯Оксигенацію
Таблиця 12
Корекція параметрів вентиляції на підставі відхилень значень газів крові
РаО2
РаСО2
Що робити
↓РаО2
РаСО2
- Максимальний тиск на вдиху (РІР), що підвищить середній тиск в дихальних шляхах
- У дітей, які підддихують самостійно, можливо частоти вентиляції
↓РаО2
N РаСО2*
- МАР
- FiO 2
- Не змінювати РІР (тобто РЕЕР і/або тривалість вдиху ТІ )