У період польсько-литовської доби (XIV—XVI ст.) в Україні формувалася професійна адвокатура. Тут виник новий тип захисника — "прокуратор", або "речник";!;!. Така поява була зумовлена запровадженням магдебурзького права, а в подальшому — прийняттям Литовського статуту, який діяв на українських землях в усіх своїх трьох редакціях (1529, 1566 та 1 588 рр.) але до 1842 р.
Стаття 10 Першого Литовського статуту передбачала обмеження для іноземців виступати як прокуратор (адвокат) у суді. Третій Литовський статут у розділі IV встановив, що захисником могла бути кожна вільна людина (навіть не шляхтич), за винятком духовних осіб та судового персоналу замкових і земських судів у своїх округах. Прокуратор повинен був подати судді засвідчений письмовий документ на право представляти інтереси сторони. Якщо ця сторона була присутня в суді, то вона лише усно це підтверджувала. Був передбачений спеціальний урядовий захисник для убогих людей, вдів і сиріт, які не могли самі себе захищати. Передбачались і досить гострі санкції за порушення захисником адвокатської етики — від позбавлення права займатися адвокатською діяльністю до смертної кари". Артикул 61 визначав співвідношення повноважень адвоката й особи, яку він представляв'.
Норми Литовського статуту і магдебурзького права діяли і під час Гетьманщини, але в тогочасній Україні вони не могли знайти повного застосування. У 1743 р. закінчилася кодифікація українського права, у результаті чого було вироблено проект кодексу українського права під назвою "Права, по которьім судится малороссийский народ" (далі — "Права..."). Цей законопроект так і не був прийнятий царським урядом, але застосовувався на практиці. Основу "Прав..." становили чи не найпрогресивніші на той час нормативні акти — Статут Великого Князівства Литовського і "Зерца- ло Саксонське". Саме в "Правах..." уперше на території Російської імперії і майже за 120 років до прийняття Статуту кримінального судочинства 1864 р. значна увага була приділена багатьом аспектам надання правової допомоги у кримінальному процесі.
У зазначеному документі вперше вживається термін "адвокат", або "повірений"; у пункті 1 артикулу 7 глави 8 сказано: "Адвоката, пленипотентг., патронт., прокураторт, и повіренньїй назьівается, которий вт, чужом'ь ділі, сь по- рученія чіего, вмісто его, в суді) обстоюетгь, отві/гсвуетт. и роеправляется". Пункт 2 регулює питання "Какіи повізрен- нии и при какихі> судахгь должни бить присяжини, и о присяги их-ь". Також у цьому пункті наведено текст присяги повірених*7. "Права..." таколс уперше передбачили обов'язкову реєстрацію професійних адвокатів у судах, де вони виявили бажання працювати, та обов'язок складати присягу.
Крім професійних адвокатів в окремих випадках до судового захисту допускалися непрофесійні захисники (батьки, опікуни, визначені судом, обрані за бажанням сторін). До адвокатів ставили великі вимоги: це мали бути чоловіки без будь-яких відхилень, повнолітні, християни, розумово й фізично дужі, світського стану. Нехристияни могли захищати тільки своїх одновірців, а духовні особи — лише духовних, церкви, монастирі. Адвокатською діяльністю не могли займатися судові службовці у своїх округах*8. У "Правах..." досить чітко було сформульовано поняття та громадську роль адвоката, етичні вимоги, що ставляться до нього, обов'язки, принципи оплати адвокатської праці, відповідальність адвоката за порушення своїх адвокатських обов'язків. В артикулі 7 "Прав..." регламентовано питання щодо порядку вступу повірених у справу, обов'язкової участі у ній. Артикулом 8 встановлено деякі обмеження щодо участі у справі повірених. Так, у пункті 1 йдеться, що "судіямт. и протчіим'ь урядникамгь, вт, томт. суді, гді сами засідають... повіренними бить не надлежить". Відповідно до пункту 2 артикулу 8 глави 8, "ни вь ком-ь суді повіренними битгь не иміють ті именно: духовние, священ- ническаго, мирскаго и монашескаго чина, кромі в-ь пору- чаемихгь себі от своихт, началников-ь ділахт, церковнихт. и монастирскихгь, а також'ь люде подозрителние и опорочен- ние, да вт. умі и вт, тілесньіхгь чувствахт. поврежденние, кт> тому жт. малолітние"'